На основі аналізу лексичних замін в повторюваних текстах Прологу встановлюються найближчі системні зв'язки (антонімічні, гіпоніміческіе, синонімічні, омонімічні), характерні для лексики російської літературної мови донаціонального епохи.
Об'єктом історичної лексикології в даний час визнається не ізольоване слово в його історії, а лексико-семантична система (АСС) мови конкретного історичного періоду. В якості основної висувається завдання вивчення закономірностей еволюції ЛСС, виявлення внутрішньомовних факторів, що викликають її, дослідження зв'язків між компонентами ЛСС на семантичному рівні.
Системний підхід до вивчення лексики в діахронічному аспекті може бути здійснений в результаті дослідження словникового матеріалу за списками одного пам'ятника традиційного змісту, тобто будь-якого стародавнього пам'ятника, представленого великим поруч рукописів, текст яких "в основному залишається незмінним". При зіставленні подібних текстів виявляється велика кількість лексичних різночитань (замін), що відображають дуже часто системні зв'язки і відносини в лексиці російської літературної мови різних періодів (синонімію, антонімію, варіативність і т.п.).
Матеріалом для такого роду досліджень є тексти Прологу - пам'ятника, який був переведений на Русі з грецької мови в першій половині XII ст. і являв собою по початкового складу збори житій святих, розташованих за церковним календарем (з 1 вересня по 31 серпня) у відповідності з днями їх церковної пам'яті. Переваги даного джерела при аналізі системних зв'язків у лексиці стародавнього літературної мови визначаються тим суттєвою обставиною, що Пролог був популярної і, за визначенням Л.П. Жуковської, "найдемократичнішої книгою середньовіччя", яка доступна кожному читачеві і впроваджуваної в свідомість ще більшого числа слухачів. Про популярність, а також авторитетності Прологу свідчить величезна кількість збережених списків - близько тисячі. До того ж відновлення літературної історії пам'ятника приводить дослідників до висновку, що "російська Пролог треба розглядати як твір у великій мірі оригінальне, лише засноване на переказному пам'ятнику, яким з'явився грецький Синаксаре".
Матеріалом для конкретного аналізу послужили 24 тексту з різних розділів Прологу ("агіографічного" і "повчального") і різного походження: візантійського (наприклад, Слово Давида розбійника - 6 вересня, Слово про Євлогій - 12 вересня, Пам'ять Фекли - 24 вересня, Успіння Козьми і Дем'яна - 1 листопада); давньоруського (Вбивство Гліба, князя руського - 5 вересня, Пам'ять князя Федора смоленського - 19 вересня, Вбивство Михайла, князя чернігівського - 20 вересня); західнослов'янського (Пам'ять Людмили, княгині чеської - 16 вересня). Дані тексти зіставлялися по 37 рукописних книг (списками) нестішного Прологу вересневої половини року різних текстологічних груп, що зберігаються в ЦДАДА, Гіме, РДБ, РНБ, ДПНТБ. Обсяг вибірки лінгвістичного матеріалу склав близько 400 рядів лексичних відповідностей, що відображають, як правило, різні види відносин у ЛСС літературної мови донаціонального епохи. Обмежений обсяг статті дозволяє представити тільки деякі з них.
Повні cіноніми
У цій роботі приймається кількісний критерій синонімічності слів, який висунув С.Г. Бережан. "Синоніми відрізняються один від одного не якимись ілюзорними відтінками значення, - пише дослідник, - а різної широтою семантичного обсягу, точніше, наявністю у своїй смисловій структурі більшої чи меншої кількості незбіжних лексико-семантичних варіантів ... Синоніми слід визначати як слова, співпадаючі принаймні в одному з лексико-семантичних варіантів своїх значень ". З цієї точки зору "синоніми розпадаються на дві чітко розмежовує групи: з повністю збігаються структурами ... і з частково збігаються структурами ...".
Отже, "повні" синоніми є лексеми з максимально близькими (співпадаючими) семантичними структурами. Найчастіше в даний тип синонімічних відносин вступають слова з нескладними семантичними структурами (як правило, однозначні). В аналізованому матеріалі "повні" синоніми представлені такими лексичними замінами:
ЯРІТІСЯ-ГНЕВАТІСЯ - "гніватися": "Раслаблениі ж паче гневом' яряся глаголаше" (к. 173а);
БЕС'-ДЬЯВОЛ' - "сатана, диявол": "І позаздрить има бес'" (к. 172г);
ДЕМОН'-ДЬЯВОЛ' - "біс, сатана, диявол": "Побачивши ж непріязнівиі демон' доброму розпочату його" (к. 60в);
МНІХ'-ЧЬРНОРІЗЬЦЬ-ЧЬРНЬЦЬ - "монах": "Тоді Євлогій посуваючи іде до чьрнорізьцем'" (к. 173Б);
УСКЛАБЛЯТІСЯ-УЛИСКАТІСЯ-УС-МЕЯТІСЯ - "посміхатися, посміхатися": "І ре / год / йому уноші улискаяся Лічем" (к. 192а);
УБОЯТІСЯ-УСТРАШІТІСЯ - "злякатися": "Та не убоіся страшнаго його велічьства і погляду" (л. 192а);
С'ІТІ-С'ЛЕЗТІ - "зійти, спуститися": "І едін хтось уноші велми красьн' с'лез' від горніх'" (к. 191г);
УНИІ-МЛАДИІ - "юний, молодий": "Бе млад' і красьн'" (к. 191 б);
Божі-ГОСПОД'НІІ - "відноситься до бога": "І закл іменьмь божіем' в'зяті я" (к. 42б);
БЕЗМЬЗДЬНІК'-БЕЗСРЕБРЬНІК' - "безсрібник, безкорислива людина": "Козма і Дамьян' свята бесребрьніка" (к. 42а);
БІСЬР'-ЖЕМЧУГ' - "перли, перлина": "едін бяше украшен' злато / м / чістимь вториі жемчюгомь великі / м /" (к. 61а).
Повні синоніми складають у Пролозі нечисленної групи. І це не випадково. "Лексичний пласт абсолютних синонімів (за прийнятою в даній роботі термінології - повних не залишається весь час нерухомим і незмінним. У більшості випадків лексична пара слів, позбавлених яких би то не було розходжень, в процесі розвитку мови, зазнаючи семантико-стилістичні зрушення, руйнується" . Якщо розглядати наведені синоніми з точки зору сучасного вживання, то можна спостерігати, як один з компонентів синонімічної пари або втрачається в російській мові (наприклад, іменник БЕЗМЬЗДЬНІК'), або змінює своє лексичне значення (наприклад, БІСЬР'), або звужуються сфера та умови його застосування (наприклад, дієслово забою в сучасній російській літературній мові - устар.; злізти у значенні "спуститися куди-небудь вниз" - разг.; прикметник Млада - трад.-поет.).
Часткові синоніми
У разі часткової синонімії між замінюються лексичними одиницями "є лише одна (або декілька) точок семантичного дотику (в окремих лексико-семантичних варіантах)". Збіг деяких значень (найчастіше одного) і стає основою заменяемости лексем. "Різняться ж елементи стійко нейтралізуються в певних позиціях". "Часткові" синоніми, які є на кожному етапі історичного розвитку мови найбільш численною категорією синонімів, досить широко представлені і в проаналізованих текстах. Наведемо деякі з них.
ЦЬРК'ВЬ-святилища: "І в'нес'шім' раку в'святилище сконьчав'шім' служьбу і до того не рухливий раку з місця свого" (к. 180Б). Полісемантична іменнику ЦЬРК'ВЬ, у якого І.І. Срезневський у "Матеріалах ..." відзначає 9 значень, в деяких списках відповідає найменування Святилище, вживане в давнину, як про те свідчить той самий словник, у значеннях "храм" і "хрещальня, баптистерій". У даному уривку лексична заміна ЦЬРК'ВЬ-святилища обумовлена загальним тих іменників значенням - "храм".
УНИТІ-ПОБЛЕДЕТІ-ПОПУСНЕТІ: "І начаша Етіопії плескати а белорізьці побледеша" (к. 192в). Семантичні структури замінюється дієсловом близькі, але збігаються не у всіх лексико-семантичних варіантах. Так, УНИТІ в давньоруській мові - "засмутитися", "затьмаритися", "нехтувати", "бути безсилим"; ПОБЛЕДЕТІ - "збліднути", "засмутитися"; ПОПУСНЕТІ - "затьмаритися". Заміна відбулася на основі співпадаючих значень "затьмаритися", "засмутитися".
Миро (Мюро, Муро)-МАСЛО:
"І начаша л'бзаті його мажюще мюром'" (к. 192в). Слово Міро (грецьке за походженням) із спеціалізованим значенням "священної оливи, що вживається при таїнствах", в деяких рукописах замінено на споконвічне іменник ОЛІЯ, що зустрічається в давньоруських текстах з різними значеннями ("рослинне масло", "тваринний жир, переважно коров'яче масло", "масляна фарба" та ін), в тому числі і зі значенням "священної оливи, що вживається в церковних обрядах". Таким чином, лексеми Міро і МАСЛО, характеризуючись загальними лексико-семантичними варіантами, перебували в давньоруській мові у відносинах часткової синонімії.
Спостереження над частковими синонімами в Пролозі дозволяють зробити деякі висновки про характер лексичних замін такого роду.
Найчастіше компонентами "лексичних пар" є багатозначні лексеми, у яких збігаються виявляються окремі лексико-семантичні варіанти. Значно рідше зустрічаються випадки, коли однозначне слово в цілому збігається з одним лексико-семантичним варіантом відповідного багатозначного слова (наприклад, ПОХАБЬСТВО-"юродство"-УРОДЬСТВО-"безумство, дурість", "юродство", "розкіш"). Членами синонімічних пар є, як правило, слова, споконвічні за своїм походженням. Іноді можна спостерігати стилістично марковані заміни (наприклад, Міро-МАСЛО), хоча про стилістичному забарвленню більшості лексичних замін судити важко через нерозробленості історичної стилістики російської мови.
Гіпоніми
Серед лексичних замін Прологу виділяються такі, які представляють одне з основних парадигматичних відносин у семантичному полі - гіпонімії, що базується на родо-видових відносинах. Як відомо, "на основі гіпонімії взаємопов'язані лексичні одиниці послідовно об'єднуються в тематичні й лексико-семантичні групи, підкласи і класи, семантичні поля та семантичні сфери, що знаходить відображення у структурі ідеографічних словників".
Уявімо деякі лексичні заміни Прологу, що відображають різного роду гіпоніміческіе відносини в лексико-семантичній системі давньоруської мови.
Прикладом власне гіпоніміческіх (видо-видових) зв'язків може служити лексична заміна: ВЕЧЕРЬНЯ (ВЕЧЕРЬНЯЯ)-ЛІТУРГІЯ: "І яко хоте поп' начати вечірню, рухаємося раку" (к. 179В). ВЕЧЕРЬНЯ (ВЕЧЕРЬНЯЯ) і ЛІТУРГІЯ - різні види церковної служби у християн в добовому колі богослужінь: ВЕЧЕРЬНЯ - церковна служба, що здійснюються після полудня; ЛІТУРГІЯ (російська назва ОБЕДЬНЯ) - головна церковна служба, що здійснюються вранці або в першу половину дня.
Гіпер-гіпоніміческіе (родо-видові) зв'язку представляє, наприклад, заміна: ПИСЬМО-апостол: "Внімаше читання БЖ / с / ня / х / писанні" (к. 196Б). ПИСЬМО (божественне, священне) - це біблія, що складається з книг Старого і Нового завіту. Апостол ж являє собою другу половину (після Євангелія) Нового завіту. Це книга апостольських діянь і послань апостолів.
Як гіпероніму в текстах Прологу постають заміни пізнаєш (ОДЯГ)-П'РТ'-Різа, передають загальне (родове) значення "одяг": "Одевся в му / ж / ську одежу" (к. 210А).
Омоніми та антоніми
У проаналізованих текстах зустрілися заміни, які можна кваліфікувати як змістовні лексичні відмінності. Вони не мають ніяких точок дотику семантичного, часто ведуть до переосмислення тексту. Зазвичай лексичні відмінності такого роду нечисленні, індивідуальні, пояснюються помилками читання, письма, іноді - цілеспрямованої редакторської правкою. У цій групі лексичних замін виділяються, зокрема, заміни, обумовлені існуванням в стародавній лексичній системі певних омонімів. Так, у притчі з "Слова про гнів і покаяння" розповідається про двох ченців, які "ревнующа по єва / г / льскому голосу" оскопили і були за це відлучені архієпископом від церкви. У більшості списків правомірно вжито дієслово СКОПІТІСЯ (пор. в литовській мові skopti, skopiu - "жолоби, різати ножем") - "оскопити", а також його префіксальні освіти і фонетичні варіанти, не враховані, до речі, наявними словниками давньоруської мови: УСКОПІТІСЯ, В'СКОПІТІСЯ, В'СКУПІТІСЯ. Писарі деяких рукописів, мабуть, не зрозумівши це місце тексту, замінили дієслово СКОПІТІСЯ інший лексемою: С'В'КУПІТІСЯ - "зібратися, зійтися", "об'єднатися". Дане різночитання швидше за все результат того, що дієслово СКОПІТІСЯ - "оскопити" був прийнятий за його омонім: С'КОПІТІСЯ - "зібратися, з'єднатися" (пор. рос. НАКОПИЧУВАТИ, копиці).
Деякі лексичні відповідності, що з'являються в паралельних місцях тексту, можна кваліфікувати як антоніми - слова з протилежними значеннями.
ГОДІТІ-ЛАГОДІТІ-ГОТОВІТІ-ГОЛОДІТІ: "Т'мала гадяще тілу своєму Брашна солодкими і пітьем' і сном' і похотями і обичаемь гріховні / м /" (к. 209б). У переважній більшості списків замінюються часткові синоніми ГОДІТІ-ЛАГОДІТІ, які у наведеній фразі виступають в значенні "догоджати". У списку з Троїце-Сергієвського зборів їм відповідає "контекстний" синонім ГОТОВІТІ - "готувати (про їжу)". Змістовна лексична заміна здійснена в списку ДВЧ. 241: тут вжито протилежний за змістом дієслово ГОЛОДІТІ - "змушувати голодувати": "Тіло своє багато голодяще Брашна солодкими пиття / м / і сно / м /". Оскільки при такій заміні спостерігається порушення сенсу, можна припускати, що дієсловом ГОЛОДІТІ писар невдало замінив співзвучне, але протилежне за змістом слово ЛАГОДІТІ (метатеза?). У цьому ж контекта писарі рукописів Пог. 59 і ОВЧ. 241 замінюють читають у всіх списках прикметник ГРЕХОВЬНИІ ("звичаєм гріховні / м /") на визначення із протилежним змістом - духовнії.
Виявлений корпус лексичних замін, що відбивають найближчі системні зв'язки в лексиці російської літературної мови донаціонального епохи, може бути використаний при складанні ідеографічних словників, словників синонімів, антонімів, омонімів, лексичних варіантів давньоруського і староруської мов.
Список літератури
1. Л.І. Шелепова. Системні зв'язки у лексиці російської літературної мови донаціонального епохи (на матеріалі рукописних книг Прологу XIII-XVII ст.)
2. Клименко Л.П. Системний підхід як один із принципів історико-лінгвістичних досліджень / / Співвідношення синхронії та діахронії у мовній еволюції. М., 1991.
3. Жуковська Л.П. Текстологія і мова найдавніших слов'янських пам'яток. М., 1976.
4. Словник книжників і книжності Київської Русі. XI-перша половина XIV ст. Вип. 1. Л., 1987.
5. Жуковська Л.П. Текстологическое і лінгвістичне дослідження Прологу ...// Слов'янське мовознавство: IX Міжнародний з'їзд славістів. Київ, вересень 1983 Доповіді радянської делегації. М., 1983.
6. Лебедєва І.М. До історії давньоруського Прологу: Повість про Варлаама і Іосаф у складі Прологу / / Праці Відділу давньоруської літератури. Т. 37. Л., 1983.
7. ЦДАДА - Центральний державний архів давніх актів (м. Москва): збори Бібліотеки Синодальної друкарні, Ф.381, N 153-157, 159-163, 328; збори Архіву МЗС, ф.181, N 710.
8. ГИМ - Державний історичний музей (м. Москва): збори Хлудова, N 187.
9. РДБ - Російська державна бібліотека (м. Москва): збори Музейна, ф.178, N 3290, 3755, 4101; збори Долгова - ф.92, N 39; збори Єгорова - ф.98, N 763; збори подільське - ф. 138, N 13; збори Овчиннікова - ф.209, N 241; збори Маркушевича - ф.755, N 4; збори Рогожского кладовища - ф.247, N 508; збори Румянцева - ф.256, N 320; збори Тихонравова - ф .299, N 416; збори Троїце-Сергієвське - ф.304, N 726.
10. РНБ - Російська національна бібліотека (м. С.-Петербург): збори Погодіна - N 59, 601; збори Софійське Новгородське - N 1324, 1325, 1330; збори Титова - N 1220; збори Основне (фоліо) - N 923.
11. ДПНТБ - Державна публічна науково-технічна бібліотека (м. Новосибірськ): Q.II.38; F.VI.8; Тіх. 559; Тіх. 520; Тіх. 561.
12. Бережан С.Г. До семасіологічний інтерпретації явища синонімії / / Лексична синонімія. М., 1967.
13. Срезневський І.І. Матеріали для словника давньоруської мови по письмових пам'ятниках: У 3-х т. М., 1958; Словник російської мови XI-XVII ст.: Вип. 1-16. М., 1975-1990; Словник давньоруської мови (XI-XIV ст.): Т. 1-4. М., 1988-1991.
14. Лагутіна А.В. Абсолютні синоніми в синонімічної системі мови / / Лексична синонімія. М., 1967.
15. Шмельов Д.М. Сучасна російська мова. Лексика. М., 1977.
16. Лінгвістичний енциклопедичний словник. М., 1990.
17. Преображенський А.Г. Етимологічний словник російської мови: У 2-х т. М., 1959.